- обвинувач
- -а́, ч.1) кого, чого.Той, хто обвинувачує кого-, що-небудь у чомусь.2) юр. Особа, що підтримує обвинувачення в судовому процесі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обвинувач
Смотреть что такое "обвинувач" в других словарях:
обвинувач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
винувач — а/, ч., зах. Обвинувач … Український тлумачний словник
денунціатор — а, ч. 1) Донощик, виказник, кляузник. 2) Викривач, обвинувач … Український тлумачний словник
докажчик — а, ч., діал. Викривач, обвинувач … Український тлумачний словник
обвинник — а, ч. Обвинувач … Український тлумачний словник
обвинувачення — я, с. 1) Дія за знач. обвинуватити. || Те, що обвинувачує, засуджує кого , що небудь. || Судовий документ, який містить перелік чиїх небудь злочинів, вказує на чиюсь вину. 2) тільки одн., юр. Сторона обвинувач у судовому процесі … Український тлумачний словник
обвинувачка — и. Жін. до обвинувач … Український тлумачний словник
инстикгатор — (инстыгатор) , «альбо прокуратор» обвинувач; ходатай, попечитель, опікун, повірений … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
инстыгатор — инстикгатор (инстыгатор) , «альбо прокуратор» обвинувач; ходатай, попечитель, опікун, повірений … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
істигатор — підбурювач, судовий обвинувач … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
